Добірка запитань допомагає почати бесіду, але проходити її всю за одну зустріч необов’язково. Виберіть кілька тем, цікавих самій бабусі, та залиште час для продовження. Ці запитання підійдуть і для розмови з дідусем, батьками чи іншими близькими.

Почніть з дому та дитинства

  • Яким був дім, у якому ти росла? Що першим згадується, коли думаєш про нього?
  • Де збиралася вся родина й чим зазвичай займалися ввечері?
  • Яку дорогу з дитинства ти могла б описати з пам’яті?
  • Яка річ була для тебе особливо дорогою і чому?

Замість прохання описати, «які були часи», спробуйте затриматися в одному епізоді. Наприклад, якщо йдеться про дорогу до школи, уточніть, з ким бабуся ходила, що було видно дорогою і який день їй особливо запам’ятався. Уточнення мають допомагати розповіді, а не підказувати бажану відповідь.

Запитайте про людей, а не лише про імена

  • Хто в родині вмів тебе розсмішити? Як він це робив?
  • Чого тебе навчила мама чи тато — словами або власним прикладом?
  • Якою була людина, з якою тобі хотілося проводити більше часу?
  • Яка родинна звичка здавалася звичайною, а тепер згадується з теплом?

Залиште місце дорослому життю

  • Як ти вибирала першу роботу? Що виявилося несподіваним?
  • Чи пам’ятаєш день, коли відчула, що стала самостійною?
  • Яке рішення помітно змінило твоє життя?
  • Хто підтримав тебе у важливий момент?

Фотографія може стати початком цілого розділу

Візьміть одну фотографію та запитайте, хто на ній зображений, що відбувалося до й після знімка та хто його зробив, якщо це відомо. Окремо уточніть місце та приблизну дату. Не варто перетворювати впізнавання людини чи спогад про подію на перевірку пам’яті: якщо бабуся не впевнена, так і позначте.

Як поглибити відповідь

Після цікавого епізоду корисні прості уточнення: що сталося далі, хто ще був поруч, які слова особливо запам’яталися, як сама оповідачка тоді розуміла ситуацію. Одне точне уточнення часто корисніше за перехід до наступного великого розділу анкети. Дайте час на паузи та дозвольте повертатися до вже розказаного.

Чим закінчити зустріч

Можна запитати, про що бабуся хотіла б поговорити наступного разу та чи є історія, якої ви поки не торкнулися.

Для книги спогадів інтерв’ю потім потрібно розшифрувати, перевірити та перетворити на зв’язну розповідь. У моєму проєкті «Слово» я беру на себе ці етапи. Родичам достатньо допомогти з фотографіями й відомими іменами чи датами; готовий рукопис писати не потрібно.